Протези для Поранених Українських Воїнів

Протези — це порятунок, що надає незалежність та гідність тим, хто втратив кінцівки. В організації Kind Deeds ми надаємо безкоштовні протези та реабілітацію пораненим українським солдатам, прагнучи створити позитивний ефект у громаді. Вплив допомоги одній людині відгукується у всьому суспільстві.
Підтримати
Микола (30 років) зображений тут зі своєю дружиною та донькою в Україні після отримання протеза та завершення реабілітації через Kind Deeds у США.
У процесі

Отримують лікування зараз

Юрій Сайко

Юрій став на захист України ще у 2014 році в лавах добровольчого батальйону, а згодом підписав контракт приєднався до морської піхоти. Під час повномасштабного вторгнення обороняв Маріуполь і зазнав тяжких поранень у березні 2022 року. Незважаючи на множинні уламкові травми та ампутацію ноги, Юрій на евакмашині разом із іншими бійцями зміг добратись до комбінату «Азовсталь». Там під безперервними обстрілами вони чекали на евакуацію. Вони залишалися у бункерах комбінату допоки не надійшов наказ Головнокомандувача про вихід у полон. У російському полоні Юрій провів 43 дні.

Задонатити
Результати

Історії успіху

Віталій

Віталію 36 років. Віталій народився на Донеччині, до війни працював у Німеччині. Коли Росія вторглася в Україну у 2022 році, він повернувся додому, щоб захищати свою країну. Під час служби на Донецькому фронті отримав поранення, що призвело до ампутації ноги. Вправний гравець у настільний теніс та рибалка, Віталій позитивно налаштований на повернення до активного способу життя.

Геннадій

Геннадію 47 років, він фінансовий спеціаліст з Чернігова та батько 17-річного сина. Геннадій приєднався до прикордонної служби у 2022 році. Був поранений під Красногорівкою під час евакуації поранених побратимів під ворожим вогнем. Любитель активного відпочинку та риболовлі.

Антон

Антону 35 років. Під час бою за Лисичанськ Антон допоміг врятувати іншого пораненого солдата з поля бою. Антону влучила міна, внаслідок чого він втратив праву ногу.

Віктор

Віктору 23 роки. Він народився в Донецькій області. До того, як потрапити на фронт, Віктор працював на вугільній шахті. Влітку 2022 року він вступив до Збройних Сил України. Під час бою в Мар’янці він отримав поранення. Вражений міною, Віктор втратив ліву ногу.

Микола

Миколі 30 років, він народився в Білопіллі на Сумщині. Микола — чемпіон України з легкої атлетики. Він пішов на фронт добровольцем на самому початку повномасштабного вторгнення та брав участь у боях за Лисичанськ і Херсон. Микола був поранений і втратив ногу 11 жовтня.

Роман

Роман, захисник Маріуполя, має всього 22 роки. Він народився та виріс у Київській області. Роман приєднався до територіальної оборони, як тільки розпочалося повномасштабне вторгнення. Він хотів захищати свою країну. Пізніше Роман вступив до полку «Азов» і брав участь у боях під час блокади Маріуполя. Під час однієї з операцій його батальйон потрапив під обстріл «Градів» (реактивних систем залпового вогню), внаслідок чого було поранено 13 та загинуло 5 солдатів. Роман втратив ногу.

Максим

Максим приєднався до Армії, коли йому було 19 років, і з лютого 2022 року він є членом розвідувального підрозділу. Він брав участь у захисті Одеської області та у звільненні Херсонської області. Російська міна вибухнула поруч з ним біля села Давидів Брід, де він і його підрозділ вели бойові дії з російськими агресорами. Внаслідок цього вибуху він втратив кінцівку.

Віктор

Віктору 25 років, і він приєднався до 57-ї бригади Збройних Сил у віці 18 років у 2016 році. З лютого 2022 року служить у розвідувальному підрозділі. Він брав участь у захисті Одеської області, звільненні Зміїного острова та боях у Херсонській області. Віктор отримав поранення від міни поблизу села Давидів Брід.

Євген

Євгену 48 років, він народився в Слов’янську Донецької області. Він гордий чоловік і батько двох синів. В армії з 2017 року, і останній рік він боровся на передовій. Життя Євгена змінилося назавжди, коли він отримав поранення в бою, втративши кінцівку внаслідок обстрілу танками поблизу Верхньокам’янського.

Олег

Олегу 48 років, він народився в Сніжному Донецької області. Він батько двох синів. Олег — практик карате, володар чорного поясу 1-го дану. З 1 березня 2022 року він служить добровольцем у зоні бойових дій. 1 жовтня 2022 року під час маневру в Святогірську вибухнула міна, внаслідок чого Олег втратив ногу.

Олексій

Олексію 39 років, він народився в Маріуполі. Він воює з травня 2014 року. Олексій був поранений у Херсонській області біля села Давидів Брід внаслідок мінометного обстрілу 1 жовтня 2022 року.

Максим

Максиму 34 роки, він з Межиріча Дніпропетровської області. Проживає в Павлограді з дружиною та донькою і працює на шахті з 2007 року. Максим захоплюється бджільництвом, подорожами, знайомствами з новими людьми та грою у футбол. Він служив в армії у 2015–2016 роках і приєднався до 54-ї механізованої бригади в липні 2021 року, щоб захищати Донбас від російської агресії. Максим втратив кінцівку після того, як наступив на міну 25 вересня 2022 року.

Геннадій

Геннадію 46 років, він народився в Апостоловому Дніпропетровської області. Геннадій — відданий сім’янин, одружений і гордий батько двох дочок. Він приєднався до армії у 2015 році, мотивований захищати Україну. З 2021 року він є активним членом 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Остромадського, де служить на передовій. 11 вересня 2022 року, під час звільнення території біля села Червоне від окупантів, міна вибухнула поруч з Геннадієм, поранивши його.

Олег

Олегу 45 років, він з Білгорода-Дністровського Одеської області. Одружений, батько двох синів. Олег — завзятий читач, гімнаст і шахтар. Олег розпочав свою військову кар’єру 3 березня 2015 року, служив у різних підрозділах, зокрема як стрілець для АГС-17 і морпіх. У 2018 році він спеціалізувався на саперних завданнях, що вимагало суворої військової підготовки. 31 жовтня 2022 року Олег потрапив у зону численних мінних пасток, протипіхотних і протитанкових мін, встановлених російськими військами. Протипіхотна міна вибухнула поруч з ним, внаслідок чого він втратив ногу.

Роман

Роману 33 роки. Він народився в Рівненській області та виріс у згуртованій родині з старшим братом. Роман жив і працював у Києві до повномасштабного вторгнення. Він — запалений фанат футболу, захоплюється лижами та подорожами. У березні 2022 року Романа мобілізували служити у інженерно-саперні війська. Він отримав поранення під час виконання завдання в селі Нестерянка на Запоріжжі.

Вадим

Вадиму 47 років, він проживає в Києві. У 2001 році він закінчив Горлівське медичне училище за спеціальністю «стоматологічна техніка». Вадим має сина на ім’я Артур, який є студентом. За останні 5 років Вадим подорожував до кількох країн, зокрема Ізраїлю, Білорусі, Естонії, Польщі та Чехії. Наразі Вадим служить у Збройних силах України.

Ігор

Ігорю 58 років, він мешкає у Львові, батько двох дочок віком 33 і 27 років, захоплюється спортом, зокрема дзюдо та карате. Ігор став добровольцем для захисту України під час російського вторгнення, але отримав поранення біля Авдіївки. Попри травму, Ігор рішуче налаштований повернутися на поле бою з сучасними протезами, щоб продовжити боротьбу за перемогу України разом з іншими солдатами.

Олександр

Олександру 24 роки, він — український солдат з Житомирської області, який активно боровся за свободу своєї країни з 2019 року. Він захищав Одесу під час російського вторгнення та відіграв важливу роль у визволенні Херсонської області. Попри втрату кінцівки під час бою, він планує повернутися в Україну після отримання протезування та реабілітації в Нью-Йорку, щоб продовжити боротьбу.

Владислав

Владиславу 39 років, до того як стати добровольцем для захисту України у березні 2022 року, працював учителем. Він отримав поранення під час розмінування території в Херсонській області 9 жовтня 2022 року, що призвело до травматичної ампутації обох нижніх кінцівок. Наразі він проходить реабілітацію і рішуче налаштований продовжувати захищати Україну. Невідступна відданість та рішучість Владислава продовжувати боротьбу є натхненням, і він заслуговує на нашу найвищу повагу.

Олег

Олегу 50 років. Він народився в селі Івча Вінницької області та проживав в Азербайджані та Польщі. Олег — гордий батько 23-річного сина. З 1990 по 2008 рік служив у Спеціальних силах морської піхоти. Він став добровольцем на фронт 24 лютого 2022 року. Олег втратив кінцівку внаслідок вибуху російської міни під час бойового завдання біля Давидова Броду. Олег захоплюється риболовлею та подорожами.

Павло

Павлу 48 років, він закінчив Київський електромеханічний коледж. Після служби в армії в 1990-х роках працював у складській логістиці до початку повномасштабної війни в 2022 році. Спочатку Павло служив у невійськовій бригаді, а потім перевівся до 57-ї бригади, де отримав поранення від міни в серпні 2022 року, що призвело до травматичної ампутації правої стопи та перелому лівої п’ятки. Наразі він проходить лікування і з нетерпінням чекає на протезування та реабілітацію, щоб повернутися на фронт і продовжити боротьбу за Україну разом з 57-ю бригадою.

Артур

Артуру 41 рік, він хірург і лейтенант, який добровільно пішов захищати Україну. Служив начальником медичної служби батальйону і брав участь у контрнаступі біля Давидового Броду, де отримав поранення від вибуху міни. В результаті ампутації лівої нижньої кінцівки та численних осколкових поранень, він залишився відданим службі своїй країні. Для продовження своєї роботи хірургом і лікування поранених солдатів та цивільних йому необхідний протез високої якості.

Сергій

Сергію 49 років, він має ступінь МВА і закінчив Національний університет Києво-Могилянської академії. Він є ветераном Антитерористичної операції (АТО) і служив сержантом у Національній гвардії України. З 24 лютого 2023 року, як частина групи «Маузер» у Спеціалізованій роті батальйону Кульчицького, він брав участь у бойових діях як снайпер, націлюючи і знищуючи російські війська. 13 листопада 2022 року під час успішного штурму позицій приватної військової компанії «Вагнер» поблизу Кремінної, Сергій отримав поранення від вибуху міни, що призвело до втрати третьої частини гомілки та ступні.

Олександр

Олександр 36 років, родом з села Бондарі Житомирської області. Його улюблені заняття — риболовля та полювання. Олександр має великий досвід служби, брав участь в Антитерористичній операції (АТО). У лютому 2022 року він сміливо повернувся до лав української армії. Під час бойового завдання Олександр наступив на протипіхотну міну, внаслідок чого втратив ліву кінцівку та палець на правій руці.

Сергій

Сергій, 36 років, родом з Миколаєва, Україна, спочатку пішов з лав Збройних Сил через проблеми зі здоров’ям після поранення у 2019 році. Коли розпочалася повномасштабна війна, його відданість захисту рідної землі призвела до того, що він знову вступив до армії. На жаль, Сергій отримав чергове поранення під час розмінування островів у Херсонській області, наступивши на протипіхотну міну на острові Белогрудий. До війни Сергій вів активний спосіб життя, захоплювався подорожами, велоспортом та танцями, особливо кі-зомба. Попри всі труднощі, він залишається рішучим відновити своє життя та знову займатися улюбленими справами.

Олег

Олегу 35 років, він родом з Одеської області. Має значний військовий досвід, і в лютому 2022 року його відданість захисту країни змусила його знову вступити до Збройних Сил України. Під час бойових дій Олег наступив на міну, що призвело до важких травм правої стопи та втрати кінцівки. Незважаючи на труднощі, незламний дух Олега веде його вперед, і його головною метою є повернення до своїх побратимів, озброєним протезами, щоб продовжити боротьбу.

Гавріїл

Гавріїл, 26-річний українець з Чернівців, віддав п’ять років служби в армії, перебуваючи в Миколаївській області. Після завершення військової служби він прийняв відважне рішення стати артилерійським каноніром. Гавріїл щасливо одружений і є гордим батьком двохрічної доньки. Він захоплюється риболовлею та подорожами в гори. Під час бойової місії в Херсонській області Гавріїл трагічно втратив свою ліву кінцівку через міну, закладену російськими загарбниками.

Ілля

Ілля, 23 роки, народився в Хмельницькому. З 2006 по 2017 рік здобував середню освіту, а з 2017 по 2023 рік навчався в Хмельницькому національному університеті, де отримав вищу освіту. З 2018 по 2021 рік служив за контрактом у Збройних Силах України. У 2022 році він добровільно пішов служити у ЗСУ. Ілля отримав поранення 8 грудня 2022 року. Він любить активний відпочинок, водіння автомобіля та риболовлю. Ілля не одружений.

Денис

Денису 30 років. Він завжди захоплювався кінематографом та літературою. Родом із Кам’янця-Подільського в Хмельницькій області, його родинні корені пов’язані з історичною фортецею, яка відома по всій Україні. З 2015 року він служить у війську, приєднавшись після закінчення навчання. Денис очолював інженерний підрозділ 36-ї окремої бригади морської піхоти, брав участь в Антитерористичній операції та служив у різних куточках України. Під час повномасштабного російського вторгнення, перебуваючи в Маріуполі, Денис був заступником командира батальйону морської піхоти та отримав поранення під час бою.

Сергій

Сергію 24 роки, він народився в Хмельницькому. До служби в армії працював водієм-кур’єром та охоронцем. Сергій любить футбол, риболовлю, велоспорт і смачну їжу в компанії друзів. Його військовий шлях розпочався ще в школі, коли він навчався в ліцеї з військовим ухилом. Після чотирьох років навчання він підписав контракт із Збройними Силами України та служив у охоронній роте. Сергій брав участь в Антитерористичній операції в 2019-2021 роках. Після короткого часу в охоронній компанії “Тигр”, він знову приєднався до армії 21 квітня 2022 року, ставши частиною 19-ї окремої мотострілецької бригади. Через вісім місяців, 8 грудня 2022 року, поблизу Кремінної, він отримав поранення.

Іван

Івану 35 років, він народився в селі Торговиця на Івано-Франківщині, в Городенківському районі. Після завершення навчання в школі він здобув професію з ремонту автомобілів і успішно працював у цій сфері до початку повномасштабного вторгнення. Іван мав плани відкрити власний бізнес і сподівався реалізувати свою мрію після закінчення війни. Однак, добровільно приєднавшись до Збройних Сил України, він був зарахований до інженерних військ. Іван отримав поранення в лютому 2023 року в польових умовах поблизу Снігурівки. Він має намір повернутися до служби якнайшвидше після реабілітації.

Сергій

Сергію 31 рік. Він розпочав свою кар’єру DJ, коли йому було 13 років, і продовжував її до 2014 року. Протягом свого життя він мав різні професії та дипломи, зокрема працював дизайнером капелюхів. У 2014 році Сергій почав працювати як волонтер, допомагаючи Україні в боротьбі проти російського вторгнення. У 2016 році він вступив до Збройних Сил України як фахівець з протиповітряної оборони. Прослуживши півтора року, він перевівся до розвідбату, де служив ще три з половиною роки. У 2021 році Сергій залишив армію. Але з початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він знову приєднався до армії як снайпер 10 березня 2022 року. 13 серпня 2022 року він отримав поранення поблизу Донецького аеропорту біля Авдіївки. Після цього він був доставлений до лікарні, де проходив лікування до того, як потрапив до США.

Євген

Євгену 40 років. Він народився в Нікополі, а до початку війни жив в Ірпіні. Наразі Євген розлучений, його донька Христина живе з ним і готується розпочати навчання в університеті. До війни він працював інженером, спеціалізуючись на системах безпеки, а також захоплювався бігом, лісом та плаванням. Коли розпочався конфлікт, Євген вступив до армії, пройшов підготовку та став частиною 81-ї аеромобільної бригади. 28 січня 2023 року він отримав поранення поблизу Кремінної.

Тарас

Тарасу 45 років, він народився в Тернополі, Україна. Він з відзнакою закінчив юридичний факультет у 2002 році, а в 2005 отримав магістерський ступінь з фінансів. Пізніше він розширив свої знання, здобувши магістерський диплом з управління соціальним розвитком. Тарас мав різноманітний кар’єрний шлях, працюючи радником народного депутата, підприємцем і адміністратором на районному рівні. Як відданий державний службовець, він успішно працював депутатом Верховної Ради України, заступником голови обласної адміністрації та директором у енергетичному секторі. Під час мобілізації Тарас служив старшим розвідником-снайпером. Він відданий чоловік і батько чотирьох дітей.

Сергій

Сергію 42 роки, він народився в Тернополі. Нещодавно він одружився. В цивільному житті працював за кордоном у Польщі, обслуговуючи технологічні процеси. Після початку повномасштабної війни він добровільно вступив до Сил територіальної оборони. 17 червня 2022 року він отримав поранення в ногу і відкритий перелом руки через обстріл танком поблизу Світлодарської ТЕС. 15 червня 2023 року, під час контрпартизанських операцій на півдні Запоріжжя, він втратив ліву кінцівку через вибух протипіхотної міни. 15 вересня 2023 року йому було вручено державну нагороду “За мужність” ІІІ ступеня.

Володимир

Володимирю 41 рік, він був цивільною особою до початку повномасштабної інвазії Росії в Україну. Він гордий батько трьох синів. Старший син служить у Збройних Силах України. Володимир має намір залишитися в армії як водій.

Віктор

Віктор народився та виріс у Харкові. В Збройних Силах України з 20 вересня 2022 року, служить у механізованій бригаді, фактично — штурмовій бригаді. Він є командиром взводу/командиром штурмової групи. Віктор був поранений у Запорізькій області, біля селища Прийтне. До війни мав власну маленьку компанію, яка займалась виробництвом та продажем комплектів наклейок для мотоциклів, орієнтуючись на іноземний ринок. Віктор захоплюється астрономією з дитинства, а також читає науково-популярні книги з антропології, лінгвістики, точних наук, боністики, займається різними видами спорту, походами, катанням на мотоциклі та подорожами. Його батьки до війни жили та все ще проживають у Харкові.

Степан

Родом з Нововолинська, Волинська область, розпочав свою службу в Криму, у Севастополі, у 2013 році. У квітні 2014 року він переїхав до Одеси для продовження служби. З 2016 року він бере участь в АТО. Повномасштабну війну зустрів в Одесі. Учасник контрнаступу на Херсонщині. 19 вересня 2022 року він отримав поранення внаслідок авіаудару. Через численні осколкові поранення йому була проведена ампутація.

Геннадій

Геннадій, родом з Макіївки, Донецька область. З 2014 року живе з родиною в Києві. Має двоє дітей: сина — студента 20 років і доньку — студентку 23 років. До війни займався підприємництвом, керував будівельною бригадою. Пішов на війну з 24 лютого 2022 року. Спочатку служив у Київському ТРО, потім у 1-й Богу́нській бригаді спецпризначення, з вересня 2022 року — служба в Силах Спеціальних Операцій (СОС). Отримав поранення 31 липня 2023 року в Запорізькій області, поблизу села Роботине, під час мінометного обстрілу. Після протезування Геннадій активно займається спортом, відвідує тренажерний зал, грає в гольф і став членом футбольного клубу “Шахтар”.

Андрій

Народився в Кривому Розі. До війни працював механіком на гірничо-збагачувальному комбінаті. На службі з 1 вересня 2022 року. Служив у 129-й бригаді, 7-му окремому батальйоні “АРЕЙ”. Був поранений в районі села Старомайорське, Донецька область.

Родіон

Родіон, 37 років, білорус. Брав участь в АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся в Україну, щоб протистояти російським силам. Як член Білоруського добровольчого корпусу, брав участь у боях на всіх ділянках фронту, починаючи з Київської компанії. 23 січня 2023 року, після успішного рейду на лівому березі Дніпра поблизу Нової Каховки, під час виходу з знищеної ворожої бази Родіон отримав мінно-вибухову травму від ПФМ-1. Внаслідок цього була ампутована передня частина його правої стопи. У травні того ж року завдяки нашим протезам Родіон взяв участь у контрнаступі під Запоріжжям. Він продовжує служити.

Вадим

Вадим народився в Нікополі. Він розпочав свою військову службу у 2015 році в 93-й бригаді як старший розвідник, і служить до тепер, хоча змінив підрозділ. Наразі Вадим служить у 108-й бригаді, 100-му батальйоні ТРО у Запорізькому секторі, де і отримав поранення.

Микола

Микола, 26 років, солдат з Івано-Франківська. До війни працював цифровим дизайнером та програмістом, не служив в армії. Жив у Польщі, але коли розпочалась війна, повернувся, щоб захищати Україну. Микола служив в Міжнародному легіоні як піхотинець та перекладач. Під час евакуації на Луганщині він потрапив на протипіхотну міну. Наразі він отримує лікування в Польщі.

Андрій

Андрій, 31 рік, народився в Києві, не одружений. У цивільному житті працював головним шеф-кухарем у різних ресторанах України, мав власний заклад. Любить подорожувати та їздити на мотоциклі. Після початку повномасштабного вторгнення він добровільно вступив до Територіальної оборони. Його підрозділ утримував ворога на підступах до Києва, а після навчань взяв участь у деокупації Харківщини. Андрій отримав поранення 30 березня 2023 року в лісах поблизу Кременної. Він планує повернутися на службу до Збройних Сил України.

Олексій

Олексій, 27 років, народився в Харкові. До початку повномасштабного вторгнення жив у Києві, працював фрілансером у сфері ІТ. Олексій приєднався до лав Збройних Сил України як радіотелефоніст у 2022 році. Він отримав поранення 24 січня 2023 року.

Віктор

Віктор, 51 рік, провідний агроном із Харківської області. Його підрозділ неодноразово вигравав Лігу Чемпіонів агробізнесу Kernel. Віктор служить у Збройних Силах України з 26 лютого 2022 року. У травні 2022 року він отримав поранення в Херсонському секторі. Після лікування та реабілітації повернувся до своєї попередньої роботи як ветеран. Сьогодні продовжує успішно розвивати сільське господарство та надихає своїх колег.

Іван

Мене звати Іван. Мені 32 роки. Родом з Києва, до травми працював системним адміністратором у банку. Маю мотоцикл, катаюся на сноуборді та вейкборді, люблю ходити в гори. Отримав поранення на Харківщині

Назар

Він родом із села Хащувате, що на Кропивниччині. Сьогодні бокс займає значну частину мого часу. Я перший боксер з вуглецевою стопою. Я тренуюся щодня і роблю все можливе, щоб мої бої збирали велику кількість глядачів. Я також запускаю стартап для виробництва власного запатентованого фізичного продукту. Раніше я займався мотогонками, професійним картингом SWS, бігом, підприємницькою діяльністю та багатьма іншими видами спорту. Я постійно розвиваюсь і прагну більшого. Я веган, харчуюся виключно рослинною їжею. Маю великі цілі. Навчався у звичайній школі в селі Хащувате, а потім в НТУ.

Руслан

Руслану 31 рік. Народився в Дніпропетровській області. Працював у сфері оптової торгівлі овочами. До армії пішов на початку війни, південний напрямок. Втратив праву ногу.

Більше
Зв’яжіться з нами

Будемо Раді Вашому Повідомленню

Є запитання, пропозиція чи просто хочете сказати привіт?

Зв’яжіться з нами — ми завжди відкриті до спілкування.